Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 904/947/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Бухта Ніжна"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 рокуу справі господарського суду № 904/947/15 Дніпропетровської області за заявою ТОВ "Сфера +"до ТОВ "Сфера +"про визнання банкрутомрозпорядник майна Слєпцова Ю.С.в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Бухта Ніжна": Фокіна О.С. (довіреність від 31.08.2015 року),ТОВ "Сфера +":не з'явилися.ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні заяву ТОВ "Сфера +" (далі - боржника) про порушення справи про банкрутство боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора на загальну суму 1 051 050 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів - до 26.06.2015 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Величка В.Ю. та встановлено йому грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника шляхом її авансування заявником (кредитором), ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, розпорядника майна Величка В.Ю. зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду до 23.04.2015 року, призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 128 - 130). Зазначену ухвалу в частині призначення розпорядника майна боржника та встановлення йому грошової винагороди скасовано постановою апеляційного суду від 10.06.2015 року, справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для розгляду; ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2015 року розпорядником майна у справі призначено арбітражного керуючого Слепцову Ю.С. (том 1, а.с. 198 - 199, 220 - 221).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сфера +" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 04.03.2015 року (том 1, а.с. 133 - 134).

31.03.2015 року до господарського суду надійшла заява ТОВ "Бухта Ніжна" з грошовими вимогами до боржника на суму 8 497 000 грн. заборгованості за договором поруки від 13.05.2013 року, за умовами якого ТОВ "Сфера +" (боржник у даній справі) поручилося перед громадянином України ОСОБА_8 за виконання громадянином України ОСОБА_9 зобов'язань щодо повернення грошових коштів за договором позики між фізичними особами від 13.05.2013 року з подальшою заміною кредитора в основному зобов'язанні на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_8, як первісним кредитором, та ТОВ "Бухта Ніжна", як новим кредитором у правовідносинах за договором позики від 13.05.2013 року, а також на суму 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (вх. №491/15) (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 2 - 25).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року (суддя Примак С.А.) за результатами розгляду грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна" по суті затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами ТОВ "Бухта Ніжна" на суму 8 497 000 грн. у четверту чергу задоволення та на суму 1 218 грн. у першу чергу задоволення, а також включено до реєстру визнані ухвалою місцевого господарського суду від 06.04.2015 року вимоги ПАТ "Акта Банк" на суму 7 491 815, 11 грн. у четверту чергу задоволення та на суму 1 218 грн. у першу чергу задоволення; зобов'язано розпорядника майна Величка В.Ю. у десятиденний строк після проведення попереднього засідання повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; встановлено дату проведення зборів кредиторів як 21.05.2015 року та зобов'язано направити до господарського суду у п'ятиденний строк рішення про створення та склад комітету кредиторів; встановлено дату підсумкового засідання як 18.06.2015 року (том 1, а.с. 157 - 160).

Не погоджуючись з ухвалою попереднього засідання, розпорядник майна боржника Слепцова Ю.С. звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2015 року в цілому, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду на стадію офіційного оприлюднення відомостей про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сфера +", мотивуючи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неналежною оцінкою наданих кредиторами на підтвердження конкурсної правової природи їх грошових вимог до боржника.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Вечірка І.О., суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.) апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Слєпцової Ю.С. задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року скасовано в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сфера +" вимог ТОВ "Бухта Ніжна" на суму 8 497 000 грн. у четверту чергу задоволення та на суму 1 218 грн. у першу чергу задоволення, в цій частині прийнято нове рішення, яким вимоги ТОВ "Бухта Ніжна" до ТОВ "Сфера +" на суму 8 497 000 грн. відхилено, провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна боржника Слєпцової Ю.С. на ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2015 року в іншій частині припинено (том 2, а.с. 88 - 91).

Не погоджуючись з результатом розгляду його кредиторських вимог відповідно до постанови апеляційного суду від 17.09.2015 року, ТОВ "Бухта Ніжна" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 17.09.2015 року, залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2015 року та розподілити судові витрати у справі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 514 526, 530, 553, 555, 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, а також неповнотою дослідження обставин, що мають значення для справи, та неналежною оцінкою наданих ТОВ "Бухта Ніжна" доказів на підтвердження обставин набуття ним прав кредитора у правовідносинах за договором поруки від 13.05.2013 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ТОВ "Бухта Ніжна" - Фокіну О.С., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Положеннями статей 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука є строковим зобов'язанням, зі спливом якого припиняється суб'єктивне право кредитора на звернення до поручителя з вимогою про його виконання. При цьому, вимога кредитора про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, має бути пред'явлена до поручителя з додержанням строків, передбачених частиною 4 статті 559 ЦК України, шляхом пред'явлення позову в судовому порядку.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду Україні від 17.09.2014 року у справі №6-170цс14.

Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частинами 1, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2913 року, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника та вимог, забезпечених заставою майна боржника, визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Згідно з частиною 1 статті 32, частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 03.03.2015 року порушено справу про банкрутство за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника, оголошення про що оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 04.03.201 року; (том 1, а.с. 128 - 130, 133 - 134); ухвалою суду від 02.07.2015 року розпорядником майна у справі призначено арбітражного керуючого Слепцову Ю.С. (том 1, а.с. 220 - 221).

Судами встановлено, що 31.03.2015 року з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами до господарського суду звернулося ТОВ "Бухта Ніжна" зі заявою про визнання кредитором боржника на загальну суму 8 498 218 грн., з яких 8 497 000 грн. заборгованості за договором поруки від 13.05.2013 року та 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 2 - 25).

Суди встановили, що в обґрунтування спірних кредиторських вимог ТОВ "Бухта Ніжна" зазначила про укладення між громадянином ОСОБА_8, як позикодавцем, та громадянином ОСОБА_9, як позичальником, договору позики у простій письмовій формі між фізичними особами від 13.05.2013 року на загальну суму 8 497 000 грн., на підтвердження чого надано належно засвідчені копії зазначеного договору та розписки про передання позикодавцем позичальнику спірної суми грошових коштів (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 9 - 11).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 13.05.2013 року позикодавець (кредитор) та ТОВ "Сфера +" (поручитель, боржник у даній справі) уклали договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання зобов'язань боржника (позичальника) з повернення грошових коштів за договором позики від 13.05.2013 року; при цьому, пунктом 2.2. договору поруки сторони визначили, що строк основного договору (договору позики) становить 12 місяців і зобов'язання боржника має бути виконано у строк до 13.05.2014 року (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 12 - 14).

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджуються обставини направлення 19.05.2014 року громадянином ОСОБА_8, як позикодавцем, на адресу громадянина ОСОБА_9, як позичальника, письмової вимоги про сплату заборгованості в розмірі 8 497 000 грн., яку отримано боржником 20.05.2014 року та у відповідь направлено кредитору 23.05.2014 року повідомлення про неможливість оплати боргу відповідно до умов договору позики від 13.05.2013 року та запропоновано позикодавцю звернутися з вимогою про сплату боргу до ТОВ "Сфера +", як поручителя (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 15, 16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 05.06.2014 року між громадянином ОСОБА_8, як первісним кредитором, та ТОВ "Бухта Ніжна", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги усієї дебіторської заборгованості громадянина ОСОБА_9 на суму 8 497 000 грн. на підставі договору позики від 13.05.2013 року, про що в цей же день первісним кредитором було письмово повідомив боржника та поручителя (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 20 - 25).

При цьому, суди встановили, що на момент звернення ТОВ "Бухта Ніжна", як нового кредитора у зобов'язанні за договором поруки, до господарського суду з кредиторськими вимогами до ТОВ "Сфера +", як поручителя, основне зобов'язання щодо повернення грошових коштів на спірну суму не було виконане як боржником-фізичною особою, так і поручителем, щодо якого порушено дану справу про банкрутство.

Розглянувши спірні грошові вимоги ТОВ "Бухта Ніжна" у судовому засіданні від 05.05.2015 року, суд першої інстанції визнав їх в повному обсязі та включив до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 8 497 000 грн. основного боргу у четверту чергу задоволення та 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з кредиторськими вимогами у першу чергу задоволення (том 1, а.с. 157 - 160).

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою розпорядника майна боржника Слєпцової Ю.С., не погодився з оцінкою місцевим господарським судом наданих ТОВ "Бухта Ніжна" доказів на підтвердження конкурсної правової природи його грошових вимог до боржника, скасував результат розгляду судом першої інстанції кредиторських вимог ТОВ "Бухта Ніжна" відповідно до ухвали від 05.05.2015 року та відмовив у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів боржника спірних грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна".

Апеляційний суд встановив, що відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 2.2., 3.1.1. договору поруки від 13.05.2013 року, громадянин ОСОБА_8, правонаступником якого є ТОВ "Бухта Ніжна", як кредитор, та ТОВ "Сфера +", як поручитель, погодили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань громадянина ОСОБА_9, як боржника, щодо повернення грошових коштів на суму 8 497 000 грн. за договором позики від 13.05.2013 року, який сторони у договорі поруки визначили як основний договір зі строком дії до 13.05.2014 року; у разі невиконання боржником зобов'язань за основним договором кредитор може пред'явити свої вимоги до поручителя, які є обов'язковими до виконання протягом п'яти робочих днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за основним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_8 звернувся до ТОВ "Сфера +", як поручителя, з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 8 497 000 грн., однак, судом апеляційної інстанції відхилено зазначену вимогу як належний доказ звернення кредитора до поручителя з вимогою про оплату боргу з посиланням на відсутність на зазначеній вимозі дати та прізвища особи, яка її отримала від імені ТОВ "Сфера +" (том грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а.с. 17 - 18).

При цьому, апеляційний суд зазначив, що строк виконання основного зобов'язання за договором позики від 13.05.2013 року визначено сторонами до 13.05.2014 року, у зв'язку з чим ТОВ "Бухта Ніжна", як правонаступник кредитора-позикодавця, мало звернутися до ТОВ "Сфера +", як поручителя, з вимогами про виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів на суму 8 497 000 грн. в судовому порядку до 13.11.2014 року, що відповідає правовій природі поруки як строкового зобов'язання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не встановив обставин звернення ТОВ "Бухта Ніжна" до боржника з позовними вимогами про виконання зобов'язання за договором поруки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання з повернення грошових коштів за договором позики від 13.05.2013 року.

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ "Бухта Ніжна" до боржника-поручителя на суму більш як 8 млн. грн., що виникли з правовідносин поруки та заявлені у дану справу про банкрутство у березні 2015 року, не можуть бути визнані та включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сфера +", оскільки кредитором було пропущено передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України строк звернення до поручителя в судовому порядку з вимогою про виконання основного зобов'язання, забезпеченого порукою, у зв'язку з чим зобов'язання за договором поруки від 13.05.2013 року припинилося.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду за результатами розгляду спірних кредиторських вимог ТОВ "Бухта Ніжна", а доводи касаційної скарги про невірну оцінку судом апеляційної інстанції обставин справи на предмет наявності правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів, як конкурсних, грошових вимог ТОВ "Бухта Ніжна" з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані апеляційним судом, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 року у справі №904/947/15 такою, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "Бухта Ніжна" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 року у справі №904/947/15 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський